Фото: Ryszard Horowitz, обкладинка Z rozmyślań przy śniadaniu, 1997.
Я до дрібниць пам'ятаю одну поїздку потягом.
То було літо 2001 року. Канікули щойно почалися. Я закінчив початкову школу і, хоч мені досі було дванадцять, виразно відчував, що щось завершується, а щось інше починається. Тринадцять мені мало виповнитися лише у вересні, але те літо вже відрізнялося від усіх попередніх.
У кишені лежав Walkman.
А в ньому касета Myslovitz: Z rozmyślań przy śniadaniu, тобто «З роздумів за сніданком».
Я їхав до літнього табору, можливо, у Tylicz, а може, до чеського Žacléř. Точне місце стерлося з пам'яті, але дорогу я пам'ятаю.
У потязі пахло металом, пилом і старою оббивкою. Я сидів біля вікна й дивився, як за склом повільно рухається краєвид: луки, поля, ліси й маленькі станції, де потяг зупинявся лише на мить.
У навушниках грав Myslovitz. Касета трохи шипіла, як і належить касеті. Під нею чувся ритмічний стукіт коліс по рейках. І раптом усе зійшлося: образи, музика й монотонність подорожі.
Виникало відчуття ідилії. Тепле літнє повітря, липневе й серпневе сонце та музика, схожа на саундтрек до звичайного життя.
Альбом, що змінив Myslovitz
Виданий 6 жовтня 1997 року, Z rozmyślań przy śniadaniu став третім альбомом Myslovitz і моментом, коли гурт справді знайшов власну мову.
Тодішній склад: Artur Rojek, Wojciech Powaga, Przemysław Myszor, Jacek Kuderski та Wojciech «Lala» Kuderski. До запису також долучилися Andrzej Smolik і Tomek Bonarowski, додавши музиці простору.
Після двох платівок Myslovitz залишався виразно гітарним, часом шорстким гуртом, укоріненим в альтернативному рокові 1990-х. Третій альбом приніс іншу якість. Звучання стало просторішим і мелодійнішим. Гітари досі були важливі, але з'явилося більше повітря, делікатності й місця для настрою.
Це був крок до стилю, який за кілька років вибухне на Miłość w czasach popkultury, тобто «Коханні за часів попкультури».
Кінематографічна уява
Найнезвичніше в цій платівці те, як вона описує світ. Уже самі назви звучать як фрагменти сценарію: Scenariusz dla moich sąsiadów, Filmowa miłość, Myszy i ludzie, Wielki błękit.
У музиці Myslovitz цього періоду є щось кінематографічне. Композиції розгортаються повільно, наче сцени, пропонуючи образи, маленькі ситуації та уривки повсякденності.
Це ближче до кіно, ніж до року.
Гурт не приховував захоплення кіно й згадував європейські та американські фільми, від David Lynch до Cinema Paradiso. Ця чутливість пронизує весь альбом. Під час прослуховування здається, ніби дивишся історії звичайних людей, героїв щоденного життя.
Artur Rojek і поезія звичайних днів
Тексти, які писав Artur Rojek, завжди були однією з найбільших переваг гурту. Вони не пафосні й не надміру складні. Їхня сила полягає у здатності на мить зупинити час.
Rojek спостерігає за світом, ніби з вікна автобуса або сидячи на парковій лавці. У пісні потрапляють маленькі сцени, окремі жести й на перший погляд незначні образи.
Хтось їде велосипедом.
Хтось переходить вулицю.
Хтось кидає монету у фонтан.
У цих шматочках звичайного дня раптом з'являється сенс. Тексти нагадують послідовність кадрів.
Z rozmyślań przy śniadaniu - це альбом про миті між подіями, коли хтось сидить за столом, дивиться у вікно й починає думати.
Найважливіші композиції
Scenariusz dla moich sąsiadów, тобто «Сценарій для моїх сусідів», став однією з найвідоміших пісень гурту. Це іронічна розповідь про людей, охочих зазирнути в чуже життя. Оповідач пропонує вихід. Якщо всі хочуть дивитися на його будні, то, може, просто показати їх на екрані. Пісня про приватність, написана задовго до соціальних мереж.
Zwykły dzień, тобто «Звичайний день», описує маленькі міські сцени, щоденні ритуали й начебто неважливі миті. Вона про рутину, але також про уяву, про можливість перетворити звичайний день на історію.
Myszy i ludzie, тобто «Про мишей і людей», відсилає до роману John Steinbeck. Люди намагаються подолати власні обмеження й мріють про кращий світ. У музичному сенсі це один із найгіпнотичніших моментів альбому.
Filmowa miłość, тобто «Кінематографічне кохання», це коротка атмосферна композиція, де кохання стає сценарієм, історією, що закінчується, але залишається в пам'яті, наче колись побачений фільм.
Wielki błękit, тобто «Велика блакить», одна з найпросторіших композицій платівки, натхнена морем, небом і безмежжям, у якому людина стає зовсім маленькою.
Між андеграундом і популярністю
Наприкінці 1990-х Myslovitz жив у двох світах. Це був альтернативний гурт, але Sony Music уже бачила потенціал для чогось більшого. Більший бюджет означав ширше просування та сильніший тиск.
Згодом музиканти згадували напруження довкола звучання й напрямку гурту. Парадоксально, але саме суміш амбіцій і суперечок дала один із найцікавіших альбомів польського року того десятиліття.
Альбом розійшовся накладом близько 50 000 примірників і став золотим. Величезний успіх у мейнстримі ще був попереду, але напрямок уже визначили.
Спадщина платівки
Хоч найбільшу популярність Myslovitz здобув завдяки Miłość w czasach popkultury, саме попередній альбом показав, як може звучати польська альтернатива. Він довів, що гітарна музика здатна бути водночас мелодійною, вдумливою та сповненою меланхолії.
Для багатьох гуртів початку 2000-х Myslovitz став орієнтиром. Він показав, що в рокові настрій, образ і тиша між звуками важать не менше за рифи. У певному сенсі гурт допоміг створити мову польської альтернативної музики для нового століття.
Платівка, до якої повертаєшся
Для багатьох слухачів Miłość w czasach popkultury залишається головним альбомом Myslovitz. Та саме в Z rozmyślań przy śniadaniu усі елементи почали ставати на свої місця.
Це платівка переходу.
Між юністю та зрілістю гурту.
Між гітарним бунтом і меланхолійними роздумами.
Між спальним районом і кіно.
Для мене це назавжди залишиться альбомом того літа.
Літа 2001 року.
Касета у Walkman.
Подорож потягом крізь зелені краєвиди.
І таке яскраве сонце, що здавалося, ніби воно ніколи не згасне.
Коментарі
0