Іти назустріч бурі
Герой цієї історії не щасливий, однак і не намагається втекти. Від перших рядків здається, що все вже вирішено: безсоння, холод, дивні образи, які приходять уночі, і жінка, довкола якої обертається ціла оповідь. Найважливіше питання навіть не в тому, чи буде йому боляче. Він знає, що буде. Йому цікаво лише коли.
Саме тому Blood Like Wine не нагадує звичайної пісні про нещасливе кохання. Це радше мить, коли людина бачить наближення бурі й замість того, щоб зачинити вікна, виходить їй назустріч.
Елегантність Balthazar
Balthazar завжди блискуче вміли розігрувати емоційні історії без театральних жестів. Тут немає ані гітарного вибуху, ані відчайдушного крику. Досить пульсу, напрочуд рухливого баса й голосу, що звучить майже байдуже. Завдяки цій байдужості кожне слово влучає ще сильніше.
Музика рухається повільно, наче людина, яка після кількох келихів вина вночі перетинає порожнє місто. Все здається спокійним, але під поверхнею щось уперто не дає заспокоїтися. Balthazar давно опанували такий тиск. Пісня може звучати легко, несучи в собі речі, які зовсім не є легкими.
Тост за ніч
В останні хвилини пісня перестає належати одній людині й перетворюється на нічний гімн. Повторюване запрошення підняти келих за ніч і всі її настрої звучить як тост за те, чого ми не здатні контролювати: бажання, випадок і людей, яких зустрічаємо саме в найгірший час.
Саме тому Blood Like Wine так добре витримала випробування часом. Це не історія про конкретну жінку чи конкретні стосунки. Це історія про захоплення, сильніше за здоровий глузд, про мить, коли всі червоні прапорці чудово видно, а людина все одно йде далі. Більшість із нас хоча б раз куштувала таке вино.
Коментарі
0